Single Blog Title

This is a single blog caption
29
Сер

Вступати до університету – все одно, що купувати кота в мішку

Що не так з українською літературою в школах, як вчиться наш мозок і в чому проблема юридичної освіти – ідеї з потоку «Освіта» Ideas Festival


«Інтелектуальний пошук наодинці не може бути плідним», «Ідеї можна втілити в життя лише в діалозі з іншими» – стверджують спікери щорічного Фестивалю ідей від Impact Hub Odessa й Aspen Institute Kyiv, який проходив 24-26 серпня в Одесі. Такі погляди поділяють і учасники свята думок: тут не бояться дискутувати з лекторами, а на вечірках обговорюють створення змінотворчих проектів.

 

Подія зібрала разом понад 1500 активних людей з різних сфер: мислителів, власників бізнесу, представників територіальних громад, мистецьких об’єднань і благодійних організацій. Організатори розділили програму заходу на 7 тематичних потоків: мистецтво та медіа, наука й технології, урбаністика, безпека, економіка, освіта й здоров’я. Близько 120 івентів відбувалися на 11 різних локаціях у середмісті.

 

«Одним із кураторів освітнього потоку на Фестивалі ідей була команда Education Transformation Lab. Ми близько двох років разом розробляємо інноваційні освітні проекти та тренінги для вчителів і розуміємо, наскільки важливими є ці теми, особливо після прийняття нового закону про освіту. Також при складанні програми ми врахували інтерес до переходу від пострадянської школи до Нової української школи і сучасних підходів до навчання», розповідає кураторка напряму «Освіта» Марина Гончаренко.


Своїм баченням вивчення української літератури в школі поділився автор масового онлайн-курсу «Лайфхаки з української мови та літератури» Ігор Хворостяний.

 

«Навіщо вчити українську літературу, якщо вона все одно не заходить? – риторично запитує лектор. – Українська література – це загалом про страждання, поплюндровану Україну і так далі. Свята тріада українських письменників – Шевченко, Франко та Українка – викликає в дітей такі асоціації: якщо Леся – то плаче, якщо Шевченко – то бореться з кріпацтвом, якщо Франко – то рубає скелю».

Ігор вважає, що дітей потрібно вчити не боятися висловлювати провокативні думки. Провокація – це не погано. Не варто забувати і про soft skills: «У сучасному світі важливі навички комунікації та вміння працювати з аудиторією незалежно від фаху, економічного й політичного стану».

Співзасновник студії онлайн-освіти EdEra і консультант ОБСЄ з питань дистанційного навчання Ілля Філіпов виступив з лекцією про те, як вчиться людський мозок і як використовувати ці знання, розробляючи онлайнові та офлайнові інструменти навчання:

«Ціль хорошого навчання – перемістити інформацію з короткострокової пам’яті в довгострокову. Уявляйте довгострокову пам’ять як набір ящиків, з яких ви можете щось дістати, і це “щось” не загубиться».

Спікер торкнувся найпопулярніших міфів процесу навчання, зокрема про те, що вчитися буває пізно. «Наш мозок пластичний усе життя, тому вчитися ми теж можемо все життя. Короткострокова пам’ять має обмежений обсяг, довгострокова – ні. Це, по суті, кількість зв’язків, які ви встановили. Потрібно лише знати, як із цим працювати».

«Підвищити мотивацію до навчання допоможе “ефект швидких перемог”, який використовують у багатьох іграх, сервісах і соцмережах, розповідає Ілля. – Хваліть навіть за незначні досягнення: це мотивує рухатися далі».

Актуальній темі вищої освіти був присвячений виступ директора аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного. Він зібрав повну залу слухачів: старшокласників і їхніх батьків, студентів та випускників.

 

«Якщо назвати освіту товаром, виникає інформаційна асиметрія: той, хто продає цей товар, знає про нього значно більше, ніж той, хто купує,розповів Єгор. – Тому в якомусь сенсі вступати до університету – все одно, що купувати кота в мішку».

 

Також спікер пояснив, чому при виборі університету поради батьків можуть виявитися геть не корисними: «По-перше, це дані двадцятирічної давності. По-друге, навіть якщо у ваших батьків були проблеми з навчанням, у їхній пам’яті негатив згладжується, адже це були часи їхньої молодості». Натомість лектор радить більше спілкуватися зі студентами обраного ЗВО, які можуть поділитися актуальною інформацією.

 

Про роль освітніх реформ в економічному розвитку країни, вплив освіти на рівень щастя населення та перспективи розвитку системи освіти в Україні гості Фестивалю ідей дізналися від Голови ГС «Освіторія» Зої Литвин.

 

Особливості «Нової української школи» роз’яснив експерт з освіти «Українського інституту майбутнього» Микола Скиба, який останні два роки досліджує трансформацію освітньої парадигми. Він висвітлив ключові освітні тренди XXI століття та їх прояви в Україні.

 

У заході також взяли участь програмна директорка Edcamp Ukraine, радниця Міністра освіти і науки Олена Масалітіна (Малахова) та директор ГІАЦ «Крона» Олег Марущенко. Вони розповіли, як оцінювання і зворотний зв’язок між учителем та учнем впливають на якість викладання і наскільки добре педагоги підготовлені до викликів сучасної школи.

 

Крім того, на фестивалі провели панельну дискусію на тему інклюзивної освіти. Спікерки обговорювали практику спільного викладання: коли в класі, крім учителя, працює ще й асистент, який допомагає навчати дітей з особливими освітніми потребами. Ця система успішно функціонує за кордоном, але вона не бездоганна, зазначає засновниця центру спеціалізованої освіти Оксана Трушик:

«Це класні моделі, і вони працюють у межах горизонтальної комунікації. Але в нас є проблема з підлеглістю. В асистентів учителя відразу виникає питання, чому, маючи більший досвід і стаж, він (вона) має працювати під керівництвом учителя, який молодший за них. І загалом працювати з кимось у парі – зовсім інакше, ніж працювати самому. Це завжди певний нагляд і контроль з боку колеги. Крім того, ми звикли, що вчителі – універсальні солдати. На них покладають не лише навчальну, а й корекційну складову. Це значно збільшує навантаження».

Про тенденції розвитку юридичної освіти розповів генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції Владислав Власюк.

 

«Найбільша проблема правових шкіл у тому, що вони не розуміють горизонту планування вищої освіти, – пояснює Владислав. – Зараз потрібно вивчати те, що знадобиться через 5 років. Ми ж вивчаємо або те, що актуально прямо зараз (у кращому випадку), або те, що було актуально 5 років тому».

 

Спікер також торкнувся теми колаборації університетів з юридичними фірмами. Він переконаний, що юридичні компанії, куди йдуть працювати випускники-юристи, мають долучатися до їхньої підготовки. Декілька українських вишів уже це практикують.

 

«Керівники юридичних фірм кажуть, що знайти хорошого стажиста тепер складніше, ніж хорошого клієнта, розповідає спікер. – Головне для студентів – не сидіти на місці. Не сподівайтеся, що відвідування пар протягом 5 років зробить вас популярними на юридичному ринку. Це не так».

 

Загалом у Фестивалі ідей-2018 взяли участь понад 150 спікерів з України та зарубіжжя.

 

Керівництво Impact Hub Odessa та Aspen Institute Kyiv розпочали переговори про підготовку до Фестивалю ідей-2019.


Сайт: ideasfest.in.ua

Сторінка у Facebook: facebook.com/ideasfest.in.ua/

Подія у Facebook: facebook.com/events/1959802134071365/

 

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=WUL5WSbQKXs&feature=youtu.be

 

—————————————————————————————————————–

 

Фестиваль ідей​ – це відкритий форум для лідерів, місце для поглибленого

дослідження ідей та проблем, які формують сучасність і майбутнє спільнот.

Місія​ фестивалю – об’єднати зусилля мислителів, лідерів бізнесу,

представників територіальних громад, мистецьких об’єднань і благодійних

організацій задля обміну ідеями й пошуку шляхів утілення найкращих з них.

Impact Hub Odessa й Aspen Institute Kyiv другий рік поспіль проводять захід в Одесі.

Impact Hub Odessa – центр соціальних інновацій і креативний простір у центрі Одеси. З 2013 року Хаб розвиває соціальну активність у локальних громадах України. Impact Hub Odessa входить до глобальної спільноти, що охоплює 100 хабів у п’яти регіонах світу.

Aspen Institute Kyiv – громадська неполітична організація, яка сприяє розвитку діалогу і взаєморозуміння між українськими лідерами задля просування ціннісно-орієнтованого лідерства, розвитку культури ведення діалогу і розробки принципів суспільної взаємодії.

Leave a Reply